БАЙКА "ЧИЖ ТА ГОЛУБ"

Леонід Глібов


Весною Чижик молоденький,

Такий співучий, проворненький,

В садочку все собі скакав

Та якось в западню й попав;

Сердега в клітці рветься, б’ється…

А Голуб бачить та й сміється:

— А що? Попавсь? От тобі й на!

Вже, певно, голова дурна…

Не бійсь, мене б не піддурили,

Хоч як би не хитрили,

Бо я не Чижик! Ні… оце! —

Аж гульк — і сам піймавсь в сильце.


Ото на себе не надійся,

Чужому лихові не смійся!

Байку читає - Павло Савєльєв
Художнє рішення - Анастасія Бобракова
Режисерка - Яніна Зеленська
Музика -гітара - Павло Савльєв, бандура - Дар’я Кривошапченко
Враження та ідеї учасників обговорень Розмовного клубу БайкиХАБ про зміст байки "Чиж та Голуб":
Скрутна життєва ситуація - не привід глузувати з людини. Ти не знаєш що з тобою буде завтра.
Нещастя може статись з кожним.
Якщо про наше політичне життя, це все трохи схоже на довічне глазування над "попередниками", але однієї прекрасної миті ти сам стаєш таким горепопередником.
Всі критики такі розумні поки не опиняться у схожій ситуації, іноді корисніше мовчазне або дієве співчуття, а не розповіді на тему "як не треба було робити"