БАЙКА "ДВІ ПТАШКИ В КЛІТЦІ"

Петро Гулак-Артемовський


"Чого цвірінькаєш, дурний, чого голосиш?

Хіба ж ти трясці захотів?

Що заманулося, чого ти не попросиш,

Чи сім'ячка, просця, пшонця, чи то крупів,-

Всього ти в кліточці по саме нельзя маєш,

Ще й витребенькуєш, на долю нарікаєш",-

Так в клітці підлітка корив снігир старий.

"Ой дядьку, не глузуй! — озвався молодий.-

Недарма я журюсь і слізками вмиваюсь,

Недарма я просця і сім'ячка цураюсь.

Ти рад пожорні сій, бо зріс в ній і вродився;

Я ж вільний був, тепер в неволі опинився".

Байку читає - Сергій Городецький та Максим Богаєнко
Художнє рішення - Володимир Царьков
Режисерка - Яніна Зеленська
Музика - Олена Кофанова
Враження та ідеї учасників обговорень Розмовного клубу БайкиХАБ про зміст байки "Дві пташки в клітці":
Це байка про непорозуміння того, хто хоче волі і того, хто хоче зручного життя
Якщо переносити на людський світ, тоді це про митця, що завжди шукає цікавого, готовий до проєктів і експерементів, і з іншого боку про людину на сталій маленькій зарплатні, яка боїться втратити цей жалюгідний добробут, але б завтра йому було що істи.Треба жити так, щоб у тебе завжди була своя територія, місце, куди можна повернутись. Де працюють правила, до яких ти схильний. Тобто вовк повинен жити зі своєю зграєю і полювати разом, це його істотне існування. Так і люди, які не знайшли свого шляху, будуть завжди гнані і самотні.
Скрутна життєва ситуація - не привід глузувати з людини. Особливо, якщо тобі не зрозумілі причини суму іншої людини, або вони не співпадають з твоїм уявленням, яким повинне бути життя.
Навіть у клітці важливо знати та не забувати, хто ти є, навіть якщо ти народжений у неволі.